Подокарпус Бонсайович

Як же давно я тут не постила нічого, хоча читаю ЖЖ справненько, а писати - лінь, хоч і є, про що) Тому покажу хоч нашого нового домашнього друга - деревце бонсай.

Collapse )

(no subject)

Рік 2016 закінчився, як і мав закінчитися такий важкий, сподіваюся, найгірший рік у моєму житті - досягши свого дна. Ні, ДНА! Здається, що між 31 грудня 22.00 і 1 січня того ж таки року не було тих 265 днів. Логічно. Єдине, що вселяє оптимізм, у 2017 я йду з чіткою метою - припинити жити на пороховій бочці, плакати перед Новим роком, на Новий рік, у день народження і не могти вповні відчувати радість від справді радісних подій.
З Новим роком мене!

Запис у стилі ФБ (але там мама прочитає)

Часом так хочеться замість ввічливого "Все нормально" чи не менш ввічливого мовчання зарядити в лоб "Якого х****я!" І тоді я йду мити посуд. Але та фраза все одно нікуди не зникає. Цікаво, де вона дінеться і який знайде вихід? Закон збереження енергії ж.

Добре повернутися додому, або Про вічне - про вагу

Півтора роки після народження Давида я переживала небувалий досвід у своєму житті: я їла - будь-що і будь-коли - і худнула. Такого за все своє життя і не спостерігала. З 55 кг, привезених з пологового, я за якісь три місяці чи навіть менше здулася, як сказала моя мама, до 46-47 кг. Звісно, для тендітних дівчаток це ні разу не рекорд, але для мене.... Колись рекордом були 49 кг, які протрималися 2 дні, але мій шлунок тоді дуже бунтував проти цього і повернув мене до 50 кг. І вони дуже довго трималися завдяки дворазовим щоденним зайняттям йогою і невечерянням. А потім з'явився Він, "шлях до серця", всі діла, ну і +2 кг.

Так от кілька місяців тому я переглядала одне відео зі мною і синочком, і мій вигляд ззаду мені дуже не сподобався світлі джинси фтопку.
Перебравши всіх можливих винуватців - фруктові соки, якими любить балувати мене чоловік, вечірні посиденьки під сємєчки і Теорію ВВ - я вирішила відмовитися від усього і вдарити важкою артилерією по ворогу. Тому денний сон Давида тепер присвятила не спокійній трапезі під нетік, а вправам з нетіку.
Почала з фітнесу для сідниць і стегон з Тетяною РОгатіною. Ніби непогано, але 50 хвилин для мене дуже довго. Давид може прокинутися на підсос вже через 30-40 хвилин, і це може затягнутися, а м'язи вистигнуть. Короче, не пішло. Потім почула я про Джиліан Майклз. Зацікавила мене йога в її інтерпретації. Ну від йоги там лише відголоски. Але... Тренування 30 хв, що мені підходить, і реально доводиться пахати, стікаючи потом. Думаю, ну всьо, результат мусить бути. Звісно, паралельно я відмінила вечірні ласощі, благо, настав сезон полуниць) Але результат щось не йде і не йде, навіть більше - кг то більше, то на місці, см не можу зрозуміти. Словом, за місяць я чесно відпахала весь курс Yoga Meltdown обидва рівні, потім перейшла до Yoga INferno (пекло ще те)...
Collapse )

Японський чизкейк, Або як я себе вітала з ДН

На день народження захотілося якогось легкого тортика з фруктами, тож вирішила спробувати давно знайдений і відкладений рецепт японського чизкейка. Ну і Філадельфія ще завалялась. Вийшов дуже смачний сирний тортик, який я прикрасила збитими вершками і полуницями. Робитиму ще. Думаю, якщо перебити творог до однорідності, то цілком зійде за Філадельфію.

Collapse )

Моя перша паска



Ніколи ще не пекла пасок, бо, чесно кажучи, не дуже люблю цю випічку. Тобто саму здобу як таку обожнюю, але саме паски в мене завжди йшли на сухарі. І от одного разу я скуштувала італійську Коломбу - великодню здобу у формі чи то хреста, чи голубки) Це щось неймовірне! Я можу сама з'їсти половину за один раз. І в бутність мою редактором кулінарної газети я таки знайшла рецепт і технологію приготування. Нарешті цього року я морально була вже готова до цього подвигу. Подвиг тому, що і з дріжджами я не дружила раніше, ну і цей рецепт не із простих. Отже, рецепт з копіюю з першоджерела і додам свої коментарі.
Collapse )
Тут оригінал цього рецепту і ще два рецепти традиційних пасок

Ідеальні булочки для гамбургерів

Нещодавно подружилась нарешті із дріжджовим тістом. Першими були зовсім не ці булочки, а пампушки до борщу. Але записати собі рецепт хочеться саме цих булок. Вони ідеальні! Якщо напихати туди чого завгодно - м'яса чи сиру, чи і того, й того, капусти і цибульки, то рот навіть не порветься, кусаючи, бо м'якуш такий ніжний, що стиснеться до потрібних розмірів і хліба буде до начинки в пропорції 1:1. Я так і люблю. А якщо свіжими заморозити, то після розморозки вони як свіжі. Це для мене відкриття.
Collapse )